Турнікет накладено, вороток прокручено та зафіксовано. Зовні все виглядає правильно — але кровотеча триває, а дистальний пульс досі промацується. Ця ситуація постійно повторюється і на тренуваннях, і в дослідженнях, а причина зазвичай та сама: помилку було допущено ще до початку затягування.
Заведено вважати, що невдале накладення турнікета спричинене надто малою кількістю обертів воротка. Дослідження показують, що найчастіша проблема — недостатньо туго затягнута стрічка під час накладення турнікета. Залишений провис виглядає як дрібниця, яку можна усунути обертанням воротка, — але саме це часто й визначає, чи спрацює турнікет належним чином.
Куди йде тиск
Затискна сила воротка та внутрішньої стрічки обмежена. Коли стрічка щільно прилягає до кінцівки ще до початку затягування, кожен оберт воротка збільшує тиск. Коли стрічка вільна, перші оберти воротка не створюють жодного тиску — вони лише вибирають провис.
У цьому й полягає principova відмінність. Вороток виконує роботу, яку мала б виконати рука, і його сили може вже не вистачити для кінцевого тиску. Це створює ризик: кровотеча зупиняється повільніше, втрачається більше крові, а в найгіршому випадку артерія так і не перетискається — хоча користувачеві здається, що все зроблено за інструкцією.
Що виявили дослідження
Дослідження Polston і колег «No Slackers in Tourniquet Use» (2013) показало, що найпоширенішою причиною неправильного затягування турнікета був не недокручений вороток, а провис стрічки, залишений перед початком затягування. Спроби усунути його сильнішим обертанням воротка часто не створювали тиску, потрібного для перетискання артерії. Натомість добре натягнута стрічка дозволяла зупинити кровотечу швидше — оберти воротка напряму перетворювалися на тиск.
Baruch і колеги (2017), досліджуючи користувачів турнікетів без медичної освіти, описали невідповідність між упевненістю та компетентністю: учасники були переконані, що наклали турнікет правильно, хоча об’єктивно він не працював. Ця помилка властива не лише початківцям — її роблять і досвідчені користувачі, особливо в стресі, у темряві або в рукавичках.
Роботи Kragh і колег, зокрема аналіз турнікетів, зібраних під час операцій Enduring Freedom і New Dawn (2013), підтверджують той самий загальний висновок: хоча автори застосовували різні методи та оцінювали різні моделі турнікетів, ефективність частіше визначалася не кількістю обертів, а натягом стрічки до початку обертання.
Практичні висновки
Навчаючи користуватися турнікетом, акцент слід робити не на кількості обертів воротка, а на послідовності дій і результаті. Кількість обертів природно залежить від обхвату кінцівки та натягу стрічки, тож надійний критерій лише один: кровотеча зупинилася, а дистальний пульс зник.
Якщо вороток потребує незвично великої кількості обертів або обертається з великими зусиллями, перше, що слід перевірити, — це натяг стрічки, а не докладати більше сили. Прямих досліджень із цього питання немає, але ймовірно, що вільна стрічка також підвищує ризик механічної поломки: коли хід воротка витрачається на вибирання провису, механізм навантажується більше, ніж передбачено конструкцією.
Практичні рекомендації:
- Затягніть стрічку якомога тугіше та зафіксуйте її — провис стрічки ніколи не слід компенсувати за рахунок воротка.
- Оцінюйте загальний результат, а не кількість обертів воротка.
- Вороток обертається надто важко або надто довго? Перевірте натяг стрічки.
- Тренуйтеся регулярно під наглядом інструктора — цю помилку користувачі рідко помічають самостійно.
Висновок
Успіх турнікета вирішується раніше, ніж більшість людей думає, — у момент, коли стрічку обгортають навколо кінцівки. Стрічка, затягнута до максимуму, дозволяє використати всю силу воротка на створення тиску, а не витратити її на вибирання провису.
Спершу затягніть. І лише тоді обертайте.
Джерела
- Polston RW, Clumpner BR, Kragh JF Jr, Jones JA, Dubick MA, Billings S. No Slackers in Tourniquet Use to Stop Bleeding. J Spec Oper Med. 2013;13(2):12–19. PMID: 23817873.
- Baruch EN, Kragh JF Jr, Berg AL, Aden JK, Benov A, Shina A, et al. Confidence–competence mismatch and reasons for failure of non-medical tourniquet users. Prehosp Emerg Care. 2017;21(1):39–45. doi:10.1080/10903127.2016.1209261
- Altamirano MP, Kragh JF Jr, Aden JK, Dubick MA. Role of the windlass in improvised tourniquet use on a manikin hemorrhage model. J Spec Oper Med. 2015;15(2):42–46.
- Kragh JF Jr, Burrows S, Wasner C, Ritter BA, Mazuchowski EL, Brunstetter T, et al. Analysis of recovered tourniquets from casualties of Operation Enduring Freedom and Operation New Dawn. Mil Med. 2013;178(7):806–810.
- Kragh JF Jr, Walters TJ, Baer DG, Fox CJ, Wade CE, Salinas J, et al. Practical use of emergency tourniquets to stop bleeding in major limb trauma. J Trauma. 2008.